У Білорусі тепер проживає 1,4 млн. католиків — вони становлять
14,5% від населення. У Росії їх приблизно 300 тис. у європейській
частині і 100 — в азіатській. Тільки у Москві, за деякими даними,
проживають 60-100 тис. католиків. Із них лише 35 тис. — іноземці.
Водночас і білоруська, і російська статистика подає неповну статистичну
інформацію про католиків. Приміром, на сайті Президента Білорусі
йдеться виключно про РКЦ — греко-католики на цьому ресурсі не згадані. У
Білорусі 18 наявних греко-католицьких громад. Аналогічний статус мають
громади ГКЦ і в Російській Федерації, де діють 19 греко-католицьких
парафій і численні “пастирські пункти”. У цій країні ординарієм для
“католиків візантійського обряду” є єпископ Йосиф Верт.
І в Російській
Федерації, і в Республіці Білорусь особливий статус зафіксований за
Православ'ям. Відтак щодо католиків, які живуть у цих державах, часто
досі застосовують термін “мовчазної Церкви”. Водночас факт, що
Католицька Церква у вказаних країнах розвивається і є динамічним
елементом.
Авторитет Католицької Церкви латинського і
візантійсько-слов’янського обрядів у Росії та Білорусі повільно, але
неухильно зростає, вважає священик, публіцист, перекладач і релігійний
дисидент радянських часів отець Віктор ДАНІЛОВ. За його словами, багато
раніше невоцерковлених росіян і білорусів стали католиками не через
прозелітизм, а внаслідок сильної секуляризації РПЦ і завдяки прикладу
високої духовної культури місцевих католиків.
— Отче,
Білорусь часто називають віруючою країною. Чи виправданим є таке
твердження, якщо говорити про практику життя простих людей?
— Відповісти на це
питання можу тільки стосовно Гродненської області, в якій я тривалий час
жив. Гродненська область довго входила до складу Речі Посполитої, на
території якої був сильний вплив РКЦ, польської культури (оскільки тут
жило багато поляків) і де довго протрималася ГКЦ Білорусі. Після її
знищення царизмом (у XVIII-XIX ст. — ред.) на цих теренах у 1920-1930-х
рр. (тоді вони входили до Польщі. — ред.) тривала неоунія. Тому у
моральному та духовному відношенні населення Гродненської області за
своїм менталітетом більше подібне до населення Польщі.
У Східній Білорусі
сильнішим був вплив Росії. Тому за своїм менталітетом її населення
більше подібне на росіян. Білоруси Гродненської області дуже працьовиті,
м’якші за характером, ніж росіяни, мають міцніші сім’ї, морально
консервативніші. У зв’язку з більшою духовною близькістю до Польщі, у
Гродненській області відродження ГКЦ Білорусі має значний успіх,
порівняно зі Східною Білоруссю.
— Випадки приходу людей у Католицьку Церкву в РПЦ часто трактують як прозелітизм. Чому росіяни і білоруси стають католиками?
— Прозелітизм у
перекладі з грецької мови означає прагнення навернути інших у свою віру.
Якщо та віра істинна, то в цьому немає нічого поганого. Але РПЦ
застосовує це слово як “заманювання” нечесними шляхами католиками
православних на свою віру. Якщо все було б так — було б погано. Але
Католицька Церква так не чинить ні з росіянами, ні з білорусами. Росіяни
і білоруси переходять у католицтво латинського або
візантійсько-слов’янського обряду через три головні причини:
1) внаслідок сильної
секуляризації РПЦ через її тривалий союз із войовничим атеїзмом
ВКП(б)-КПСС. Відтак — через втрату авторитету РПЦ;
2) через вищу культуру римо-католицького населення Білорусі;
3) через порівняно
активнішу місіонерську діяльність католицького духовенства РКЦ і молодої
ГКЦ Білорусі, яка мала до окупації Польщі царизмом значний авторитет
серед білорусів.
— А яку інформацію про Католицьку Церкву отримують росіяни і білоруси, наприклад, із ЗМІ?
— Росія у теперішні
часи є демократичною державою. Більша частина ЗМІ працює у вільному
режимі. Внаслідок панування у минулому в Росії антикатолицької
пропаганди, як при царизмі, так і за комуністів, у думці більшості
росіян і білорусів склалося негативне враження про РКЦ і ГКЦ, що вже
стало традицією. Але водночас із ростом розуміння того, що головною
причиною відсталості східних слов’ян була опозиція до Заходу зі сторони
РПЦ, а також під впливом лібералів, економічних невдач Росії у
встановленні своєї держави і світовій політиці, унаслідок банкрутства
православної теорії Третього Риму, ідеологія росіян як народу-богоносця
втрачена. Авторитет католицтва в Росії повільно, але зростає, особливо
серед інтелігенції. Проте серед населення, у середовищі тісно пов’язаних
з РПЦ, під впливом священиків недовір’я і ворожість до католицтва
збережена.
— Ви — католик і Ви живете у Росії. Ви стикалися з випадками нерозуміння сутності вашої віри?
— Так, зустрічався. Назву декілька випадків.
Мій батько, який
відсидів у концтаборах СРСР, під час зустрічі зі мною, дізнавшись, що я
католик, сказав мені: католицизм — це контрреволюція.
В’язень концтабору
СРСР, колишній атеїст, який став монахом РПЦ, на моє питання, чому він
не став католиком, відповів: тому, що Католицька Церква — ворог Росії.
Священик РПЦ —
в’язень з двома політичними термінами, о. Дмитрій Дудко, нині вже
покійний, якось сказав, що російський атеїст більш релігійний, аніж
релігійний католик. Після смерті Сталіна він говорив, що Сталін —
віруючий чоловік і його спадщину потрібно вивчати. Що російський народ —
богоносець.
Майже всі росіяни
вірять, що Католицька Церква масово спалювала відьм і єретиків, що вона
переслідувала науку, що вона була союзником Гітлера, що Гітлер і
Мусоліні — католики, що католики — історичні вороги Росії, оскільки
поляки-католики хотіли захопити Москву. Деякі російські письменники,
наприклад Лєсков, вважали, що єзуїти готували радянську революцію в
Росії. Що поляки — це зрадники Росії.
— Які проблеми зараз особливо турбують російських і білоруських католиків?
— У Росії та
Білорусі є католики двох обрядів: римо-католики і греко-католики.
Оскільки греко-католиків мало, ними опікується в Росії — єпископ Верт
латинського обряду. Білоруські греко-католики — під опікою Архимандрита
Сяргея Гаєка, Апостольского Вiзiтатора “ad nutum Sanctae Sedis”. Але і
перші, і другі хотіли б мати над собою єпископа-греко-католика. Є думка,
що проти цих бажань греко-католиків виступає РПЦ.
— Чи можуть католики у Росії та Білорусі вільно виражати свою віру?
— Католики Росії і
Білорусі можуть офіційно вільно виражати свою віру. Але не всі потреби
католиків оперативно задовільняються. Є труднощі з поверненням
захоплених раніше храмів або труднощі з виділенням землі для будівництва
нових храмів у найзручніших місцях. Відповідальність за це, як правило,
лежить на місцевій владі.
* * *
Біографічна довідка
Священик Віктор Данілов
народився 20 липня 1927 року в Ярославлі, Росія. У 1947 р. вступив до
Ярославського педінституту, але наступного року за критичні
висловлювання на адресу Сталіна звинувачений в антирадянській агітації і
засуджений до 10 років виправно-трудових таборів. За підготовку до
втечі засуджений ще на 10 років. У 1955 р. звільнений за амністією і
продовжив навчання на історичному факультеті Ярославського педінституту.
Ще у таборах
познайомився із ув’язненими-священиками, став католиком. Через свою
активну релігійну католицьку діяльність з труднощами отримав диплом,
який йому відмовлялися видавати. Із 1959 р. працював електромонтажником.
У 1960 р. переїхав у Вільнюс. У 1963 р. закінчив Московський
фінансово-економічний технікум за спеціальністю економіст-фінансист. У
1967 р. переїхав у Гродно, де зайнявся підпільною місіонерською
діяльністю. На початку 1970-х рр. отримав пропозицію навчатися на
священика греко-католицького обряду. У 1976 р. у Львові рукопокладений
на священика митрополитом Володимиром Стернюком. Після повернення у
Гродно став першим греко-католицьким священиком у Білорусі. Писав для
самвидаву.
Із 1992 р. —
легальний священик греко-католицької парафії у Гродно. Викладав основи
релігії в освітніх закладах, займався просвітницькою діяльністю. У 1999
р. призначений деканом ГКЦ у Білорусі, став пресвітером. Отримав право
служіння в двох обрядах, нагороджений хрестом “За заслуги перед Церквоюб
і папою”. Живе у Ярославлі, де працював сотрудником на парафії
Воздвиження Святого Хреста. Тепер — на пенсії.
Додаткова література
1. Белорусская греко-католическая церковь сегодня // http://svjazep.org/index.php?do=static&page=bgkc_segodnia
2.
Карасева С. Г. Динамика численности религиознЫх организаций в Беларуси:
политико-правовое поле, практика учета и обнародования даннЫх
(2000-2009 гг). // http://xn--o1abk.xn--p1ai/uploads/4-12/karaseva.pdf
3. Католики византийского обряда в России // http://www.rkcvo.ru/node/53
4. Президент Республики Беларусь. Общество // http://president.gov.by/ru/society_ru/
5. Римско-католическая Архиепархия Божей Матери в Москве // http://www.cathmos.ru/content/ru/
6. §Римско-католическая в Беларуси // http://catholic.by/2/ru/
7. Сколько католиков в России? // http://catholic-church.org/church-unity/cath_n_r.htm
Спілкувався Володимир Мороз, РІСУ
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар