ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

середа, 6 березня 2013 р.

06.03.2013р. Б. / Що ми знаємо про гендер і стать?


«Таємниця християнства просто незбагненна,
якщо ми не розуміємо значення статевої відмінності
та нашого поклику до статевого єднання»
Крістофер Вест

Анекдот на тему. Вагітну жінку запитують: «Хто у вас буде: хлопчик чи дівчинка?» Вона відповідає: «Не знаю, виросте, само обере!» То ми народжуємось чоловіком і жінкою чи можемо обирати свою сексуальну ідентичність незалежно від біологічної статі? Ми рівні за природою, правами та функціями чи відмінні? У новому числі журналу «Слово» читайте саме про це.

Нині питання статі стало публічним. Ми переживаємо не просто т.зв. «сексуальну революцію», а справжній «сексуальний вибух» без табу та обмежень. Що ще наповнює наші телевізійні шоу, романи, вистави, колонки пліток, книжки для самодопомоги та з психології? У рамках т.зв. «гендерної політики», спрямованої на подолання застарілих «гендерних стереотипів», сексуальне виховання запроваджується з дошкільного віку, ледь не з ясел. Поняттями «стать», «гендер», «секс», «толерантність» та «дискримінація» жонглюють та маніпулюють такою мірою, що ми просто перестали на це реагувати. А реагувати треба. Чи це означає, що ми знову маємо повернутись до відомого гасла, що сексу в Радянському Cоюзі не існує? Зайняти пуританську позицію замовчування та витіснення цієї важливої сфери нашого життя у підсвідомість? Ні. Час повернути нашій статевості її велич, а знеціненому слову «секс» його первісну вартість, згідно із задумом Бога. Подивитись на сексуальність Божими очима, знайти адекватні слова для спілкування на цю тему з дітьми й між собою. І це маємо зробити ми, християни. Адже справжнє сексуальне виховання має відбуватися саме в сім’ї, наголошує психолог В’ячеслав Лихогляд.  Він також розповідає про проблему гомосексуалізму, чи можлива його корекція і що робити людині, яка відчуває схильність до гомосексуалізму.

Бог не створив для Адама Богдама, тільки Єву. Але це не означає, що ми можемо ображати або ж принижувати таку особу. Людина гідна поваги, якою б не була. «Нехай той, хто без гріха, першим кине у неї камінь» (пор. Йо. 8:7).

Свідчення молодого чоловіка допоможе нам збагнути, що за цією проблемою існує багато людського болю й відчаю, і «якби існували ліки від гомосексуалізму, їх приймав би кожен».

Гість номера — науковий працівник Інституту родини та подружнього життя УКУ п. Петро Гусак подає цікаву інформацію про гендерну політику. Річ у тім, що в світі зараз відбувається поступове знищення сім’ї, яка завжди була джерелом культурної, релігійної і національної традицій, відчуження дітей від їхніх сімей через механізм «ювенальної юстиції». Планується реконструкція чоловічої і жіночої статей як протиставлення патріархальній гетеросексуальності. Це нас, християн, і наші цінності нині дискримінують. Приміром, італійського міністра Рокко Буттильйоне, який є практикуючим католиком, не допустили до посади єврокомісара в ЄС лише тому, що на співбесіді напередодні він відповів, що згідно з вченням Католицької Церкви вважає гомосексуалізм гріхом.

 Україна теж є полігоном для експериментів. Ми повинні називати речі своїми іменами. Згадаймо жарт Авраама Лінкольна, який запитав своїх службовців, скільки буде ніг у вівці, якщо до них залічити ще й хвіст. Ті відповіли: «П’ять». Але президент заперечив: «Е ні. Вівця має чотири ноги, а хвіст завжди є хвостом, відвіку».

Стать —це те, ким ми є, а не те, що ми робимо!  «Ми зробили поняття статі банальним. Воно стало радше чимось, що лежить на поверхні, якимось зовнішнім почуттям, аніж тим, що стосується особистості», — стверджує католицький апологет Пітер Кріфт. А стать є основним чинником особистості, одним зі способів її існування, виявлення, порозуміння з іншими, відчування та переживання людської любові. Вона визначає чоловіка і жінку не лише у фізичній площині, але й у площині психічній та духовній: нею позначено не лише тіло, а й душа та дух людини.

Треба собі зізнатись, що ми певною мірою не готові до того, щоб зріло ставитись до статевих стосунків та сексуальності. У нас вона одразу асоціюється зі збоченням, порнографією, а статеве виховання — з гріхом. Господь створив нас сексуальними. Він є Творцем сексу. Також Він створив відповідну інституцію для цього — подружжя. Ми покликані до чистоти серця і тіла — доподружньої і подружньої.

Отже, правду про людську статевість читайте в журналі «Слово».
А також ви довідаєтеся:
—    хто такі «новий Адам» і «нова Єва»;
—    про «НаПроТехнології» як альтернативу штучному заплідненню;
—    розповідь про незвичайну людину — батька, громадянина, філософа, поета — Василя Стуса;
—    про те, що значить бути справжнім чоловіком та справжньою жінкою.

А під рубрикою «Мандруючи з Богом» ми запропонуємо вам віртуальну подорож до таємничої Прибалтики.

Нагадуємо, що передплата на наш часопис триває.

http://www.apostol.if.ua/

Воїни Христа Царя

Немає коментарів: