ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ!

середа, 12 вересня 2012 р.

12.09.2012р. Б. / Презентація фільму «Отець Кадило»


У Львові завершилисязйомки документального фільму "Отець Кадило". Стрічка розповідає про життя і служіння греко-католицького священика Василя Шевчука, який, протягом 1945-1948 років, був капеланом Перемиського Куреня УПА на Закерзонні під псевдом "Кадило".

Прем’єрний показ відбудеться 16 вересня 2012 року, в Стрию. Саме в цьому місті народився і навчався о. Василь Шевчук. Подія присвячена 70-літтю створення Української Повстанської Армії, а також 64 річниці з дня загибелі священика (13.09.1948).

Панахиду за душу священика Василя Шевчука "Кадила" буде відслужено О 15:00, біля пам’ятної дошки, на будинку СЗШ №7(вул. Колесси, 12). Показ фільму розпочнеться о 16:00, у приміщенні Народного дому товариства "Просвіта" (вул. Народна, 6).

Презентація фільму "Отець Кадило" відбудеться також у Львові. 27 вересня 2012 року стрічку демонструватимуть в рамках міжнародної конференції "Українська Повстанська Армія в контексті національно-визвольної боротьби народів Центрально-Східної Європи".

Загальноміський показ фільму відбудеться 7 жовтня 2012 р., в Кінопалаці "Коперник" (час початку презентації буде анонсовано пізніше). Вхід вільний.


Документальний фільм "Отець Кадило", спільного виробництва благодійного фонду "Українська кіно ініціатива" та рекламно-продюсерського центру "Стар-ТВ", створено з благословення Перемиської-Варшавської архиєпархії та Стрийської єпархії УГКЦ. Меценатом стрічки виступив Благодійний фонд Олега Канівця "Добре серце". Продюсер фільму - Тарас Пастернак, автор сценарію і дослідження - Тарас Бабенчук.

Зйомки фільму проходили на території України, Польщі, Словаччини і Канади. Саме в Канаді сьогодні проживає найбільше свідків життя і служіння Отця "Кадила". Це колишні вояки УПА зі сотні "Громенка", парафіяни о. Василя Шевчука з с. Павлокома та вихідці з інших сіл Перемищини.  Своїми спогадами про священика поділився відомий науковець, професор Університету Мак-Мастер у Гамільтоні (Канада) Петро-Йосиф Потічний, який ще в 14 років вступив до УПА.

У стрічці "Отець Кадило", за допомогою художніх сцен, відтворено капеланське служіння о. Василя Шевчука, а також епізоди з його життя. У художніх зйомках взяли участь актори Першого українського театру для дітей та юнацтва, а також військові реконструктори з Товариства пошуку жертв війни ''Пам’ять''.

Проповідь о. Василя Шевчука "Кадила" до вояків УПА на Святі Зброї. Джерело - IPN Жешув

Завдяки сприянню Польського Інститу Пам’яті Народової, знімальною групою опрацьовано матеріали кримінальної справи о. Василя Шевчука "Кадила", які довший час були недоступними і презентуються вперше. Ці документи проливають світло на останній рік життя священика, який він провів у Ряшівській в’язниці.

Творча група висловлює вдячність всім, хто допоміг у створенні фільму "Отець Кадило". Зокрема благодійному фонду "Добре серце", Фундації української енциклопедії в Канаді, видавництву "Літопис УПА", Об’єднанню Українців "Закерзоння", а також всім друзям з України, Польщі, Словаччини, Канади.

Тарас Бабенчук, автор сценарію стрічки,

Довідка 1:
Греко-католицький священик Василь Шевчук народився 12 серпня 1903 року в м. Стрий. Навчався у Дрогобицькій, Перемиській та Стрийській гімназіях. Після завершення навчання та служби у польському війську вступив до Духовної семінарії в Перемишлі.

30 березня 1930 року був рукоположений на священика в неодруженому стані єпископом Йосафатом Коциловським. Душпастирював у селах Дорожів, Меденичі (Дрогобиччина), та Грушатичі (Самбірщина). Від вересня 1932 р., продовжує служіння на території Закерзоння у селах Смерековець, Павлокома і П’яткова Руська. На парафіях був ревним священиком, брав активну участь в громадському житті.

Наприкінці 1945 р. о. Василь Шевчук вступив до лав УПА під псевдом "Кадило". Спершу як військовий капелан сотні "Громенка", а згодом цілого Перемиського Куреня УПА.

Такий крок був зумовлений воєнними обставинами, погрозами і нападами з боку польських націоналістичних організацій та кримінальних банд. Іншою причиною було цілеспрямоване винищення на Закерзонні представників української інтелігенції, зокрема й духовенства.

Перебуваючи в сотнях "Громенка", "Бурлаки", "Крилача" та "Ластівки", Отець "Кадило" служив польові Літургії, сповідав вояків, надавав їм духовну підтримку, хоронив полеглих в бою. Під захистом УПА священик також опікувався вірними, які, через воєнні обставини,залишилися бездушпастирів.

У червні 1947 року, під час рейду на Захід зісотнею "Громенка", знесиленого і хворого отця-капелана заарештували чехословацькі органи безпеки. Через місяць його передали владі комуністичної Польщі. Під час слідства і суду о. Василь Шевчук перебував у Ряшівській тюрмі, де переживав знущання з боку кримінальних злочинців і слідчих.

13 вересня 1948 року, за вироком Військового районового суду в Ряшеві о. Василя Шевчука "Кадила" розстріляли. Місце поховання священика невідоме.

Почет Перемиського Куреня УПА. Крайній зліва Курінний капелан о. Василь Шевчук "Кадило".  Джерело - Літопис УПА

Довідка 2:
Протягом 2009-2010 рр., у співпраці з Львівською архиєпархією Української Греко-Католицької Церкви за ініціативи продюсера Тараса Пастернака створено серію  документальних фільмів про історію УГКЦ в ХХ столітті.

Перша стрічка з циклу, "Спадщина Андрея Шептицького", демонструвалася в ефірі Першого каналу українського телебачення і увійшла в трійку номінантів національної премії в галузі телебачення "Телетріумф - 2010". Два інші фільми присвячені провідникам УГКЦ Патріарху Йосипу Сліпому ("Йосип Сліпий: молитва за Україну") та Митрополитові Володимирові Стернюку ("Володимир Стернюк: служіння в підпіллі"). Про переслідування Греко-Католицької Церкви комуністичною владою розповідається у фільмі "УГКЦ: Невідомий літопис".

Трейлер фільму "Отець Кадило":


Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів: